Раніше я прибирала в чужих будинках - тепер не можу повірити, що в мене є власний. Тихий провулок, величезне подвір'я для дитячих ігор, затишна кухня. Ми з чоловіком роками відкладали гроші, щоб забезпечити своїм дітям гідне життя. Нова сусідка місис Ловелл запрошує нас на вечерю - це шанс знайти тут друзів. Двері відчиняє її покоївка в білому фартуху, із зібраним у тугий пучок волоссям. Я точно знаю, як це - бути на її місці. Але від її холодного погляду у мене шкіра береться сиротами... Я думала, що залишила свої найтемніші таємниці позаду. Але що, як ця тиха приміська вулиця - найнебезпечніше місце з усіх можливих?
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь