Легенди Австрії

"У XIV столітті легенди (німецькою вони звучать як "Sage"; це слово походить від старонім. "saga" та середньоверхньонім. "sage" й означає "розмова, вислів") тлумачили як "незасвідчені розповіді про минуле". Втім, лише у XVIII та XIX столітті (брати Ґрімм) це поняття набуло популярності. Легенди, як і казки, розповідали в душевному товаристві, проте, на відміну від казок, у них вартувало вірити. Оповідач міг бути свідком подій, а інформацію про місце, час дії та імена з усією серйозністю передавали з покоління в покоління. Натомість у казці точних вказівок немає, тут обмежуються лише неоднозначним: "Давним-давно…" Казки переважно мають щасливий фінал: "І якщо вони не померли, то живуть і донині". У легендах кінцівка здебільшого сумна або моралізаторська" У книзі зібрані легенди із федеральних земель та регіонів Австрії: Бурґенланду, Нижньої Австрії, Верхньої Австрії, Зальцбурґа, Штирії, Каринтії, Тіролю, Форарльберґу та Відня.