Поставши на уламках СРСР, Російська нова імперія не поспішала прощатися зі своїм минулим, яке, крім усього, чинило диявольський опір новому часові. З цього й виникла перехідна епоха, яку Світлана Алексієвич слушно охрестила періодом second-hand. "Час second-hand" - це монологи людей, яким "пощастило" жити у СРСР та у період його розпаду. З цих одкровень - від замиловано-ностальгійних до страхітливо-муторних - і складається мозаїчний портрет "радянської людини", яка, незважаючи на складнощі тодішнього життя - переслідування з боку влади, ідеологічний пресінг, аскетичний побут, - більшою мірою сумує за тим часом і досить рідко замислюється над ціною тієї "величі". Ці монологи пересичені людським стражданням, фізичним та душевним болем, хворобливою тугою за втраченим, прагненням пожалітися на тяжку долю, розчаруванням у сьогоденні і романтизацією якогось нездійсненого минулого.
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь