Захопливий і доволі екстраваґантний роман "Дівчина з ведмедиком" розповідає про кохання поміркованого учителя і його учениці-бунтарки. Однак це також блискучий приклад інтелектуальної прози про зміну культурних орієнтацій і трагічну розколотість людини, якій випало жити у кризову добу.

"Доктор Серафікус" - історія про дивакуватого й інфантильного професора-аскета, що проповідує своєрідний "донжуанізм навпаки": бажання кохати всіх жінок і зректися будь-якої.

Книга 2. Польові дослідження з українського сексу

Сексуальна одіссея художника й поетеси, розгортаючись в Україні й Америці кінця ХХ століття, обертається правдивою середньовічною містерією, у якій героїня проходить кругами недавньої української історії, щоб зустрітися віч-на-віч із Дияволом...

13-те видання славетного роману Оксани Забужко - за визначенням Los Angeles Times, "чистої й чесної спроби осмислити нове життя в нововизволеній країні", - містить додаткові матеріали, які допоможуть читачеві краще оцінити місце й роль цієї книжки в культурних процесах минулого двадцятиліття.

Книга 3. Мій дід танцював краще за всіх

"Мій дід танцював краще за всіх" - серія оповідань, що складаються в єдину історію п'яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Від двадцятих років в Харкові і знищення театру Леся Курбаса через Голодомор, Другу світову, дев'яності й кілька хвиль еміграції до війни на Донбасі.

Ця книжка в першу чергу про прийняття минулого. Про те, як події та обставини впливають на нас незалежно від того, чи знаємо ми про них. Про тяглість і зв'язок поколінь, бажання любові та прийняття, самотність як наслідок або як причину. Про втрати – осмислені чи неосмислені, виправдані чи безглузді. Та, головне, про те, що навіть самотнім, відкинутим, поламаним теж можна вижити і жити, бо, попри все, завжди залишається можливість врешті стати щасливим.

Катерина Бабкіна - одна з найяскравіших представниць сучасної української літератури. Письменниця, сценаристка, колумністка та журналістка. Регулярно співпрацює з українськими та зарубіжними виданнями, серед яких Esquire, Le Monde, Harper's Bazaar, Kenyon Review, Washington Square Review. Авторка поетичних збірок "Вогні святого Ельма" (2002), "Гірчиця" (2011), "Знеболювальне і снодійне" (2014), "Заговорено на любов" (2017), дитячих книжок та видань "Гарбузовий рік" (2014), "Шапочка і кит" (2015), "Наші птахи і те, що їм заважає" (2018), роману "Соня" (2014) та книг оповідань "Лілу після тебе" (2008) та "Щасливі голі люди" (2016).

Твори Катерини Бабкіної перекладено одинадцятьма мовами світу, зокрема в 2016 році в Австрії вийшов німецький переклад роману "Соня", в 2017 році в Ізраїлі побачила світ збірка поезій в перекладі на іврит, а в 2018 році "Щасливі голі люди" було видано в Польщі.

Книга 4. Солодка Даруся

Роман "Солодка Даруся" визначної української письменниці Марії Матіос, без перебільшення, одна з найзнаковіших подій в українській літературі часів Незалежності. Французька критика (у Франції "Солодка Даруся" вийшла у найпрестижнішому видавництві "Ґаллімар") із захопленням відзначала: "Цей роман - справжня перлина! Марія Матіос має неймовірно потужний поетичний стиль. Вона впевнено тче історію - достоту, як у величній античній трагедії".

Роман перекладено багатьма мовами, зокрема німецькою, англійською, французькою, італійською, польською.

Книга 5. Непрості

Роман складається з 20 ненумерованих частин, що мають окремі заголовки, наприклад, "Шістдесят вісім випадкових перших речень", "Листи до і від Беди", "Ситуації в колориті" тощо. Кожен розділ складається з невеликих нумерованих частин завбільшки з один-два абзаци. В сюжеті, що рухається по колу, щораз виникають подібні персонажі. Лейтмотивно виникає образ жінки, що зветься Анна. Опис подій перемежовується з окремими сентенціями афористичного характеру.

Книга 6. 25 есе про головне

Що могло зібрати всіх цих авторів та авторок в одній книзі? "25 есе про головне" - це подарунок, який Видавництво "Лілея-НВ" зробило собі і нам на день народження! 13 жовтня 1995 року в Франківську народилось нове видавництво, що уже 25 років тішить читачів новинками художньої, краєзнавчої, історичної літератури.

Книга 7. Так, але…

Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє нам написати роман, знову його не написав. Зате написав – у своєму ні з ким не сплутувальному стилі – серію шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу, бабінтон і зельбсферштендліх тощо. А також про те, що спати треба уважно, снідати – по-своєму, а дивитися – зміщуючи візир. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова. (Олександр Бойченко)

Книга 8. Хлібне перемир'я. П'єса

Що робити, коли не довіряєш навіть найближчим рідним? Як вибиратися з пастки, до якої сам себе загнав? Кому можна розповісти про найважливіше, якщо мову зламано, а вміння слухати й розуміти залишилося в довоєнному минулому?

Події п'єси "Хлібне перемир'я" відбуваються влітку 2014 року. Історія однієї смерті поступово перетворюється на історію цілого покоління, на історію стосунків між дітьми та батьками, на історію зради й недовіри, сповнену комічних слів і трагічних сенсів, поєднувати які так досконало вміє Сергій Жадан. Війна триває, і жодне перемир'я не здатне загоїти завданих ран: вони й далі нитимуть, назавжди змінюючи життя людей, які зовсім не збиралися воювати.