Про автора
Дата народження: 25 вересня 1985 р.
Світлана Володимирівна Тараторіна — українська письменниця, PR-менеджерка та журналістка, яка народилася 25 вересня 1985 року в селищі Роздольне в Автономній Республіці Крим, де вона виросла. У 2002 році, отримавши грант на навчання від благодійного фонду «Україна — ХХІ століття», вона переїхала до Києва. Навчалася на факультеті української філології в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, який закінчила з червоним дипломом у 2006 році. Професійну діяльність Світлана Тараторіна розпочинала як журналістка та фахівчиня у сфері політичного PR. Її статті, рецензії та огляди публікувалися у відомих виданнях та інтернет-ресурсах, серед яких журнал «ELLE», «Українська правда», «Главред», «DreamKyiv», «Gazeta.ua» та «ЛітАкцент». Вона також виступала експерткою Українського культурного фонду, входила до складу журі книжкової премії «Еспресо. Вибір читачів» та обіймала посаду директорки з комунікацій у видавництві «Vivat» протягом 2022–2023 років. Письменниця одружена з правознавцем і політиком Леонідом Ємцем. Творчий шлях авторки розпочався з прозових публікацій у газеті «Кримська світлиця» та журналі «Молода Україна». Згодом вона стала авторкою численних оповідань, що друкувалися у відомих міжавторських збірках та альманахах, таких як «Питання людяності» (2017), «Найкраща українська фантастика» (2018), «Брама» (2018), «Це теж зробила вона» (2018), «Вбивство на вулиці…» (2019), «Кишеньковий мандруарій» (2019), «Бабай. Перший кошмар» (2019), «Агенція Незалежність» (2021), «Хроніки незвіданих земель» (2022), «Легендарій дивних міст» (2023), «Змієві вали» (2024), «Мотанка» (2024) та «Бабай. Нічний сеанс» (2024). У 2018 році дебютний роман письменниці «Лазарус» переміг у видавничому конкурсі «КМ-Букс» і вийшов друком. Цей твір, написаний у жанрі міського фентезі з елементами детективу, розповідає про Київ 1913 року і приніс авторці широке визнання. Роман здобув премію «ЛітАкцент року 2018» у номінації «Проза», перемогу в номінації «Фентезі року 2018» від фензіну «Світ Фентезі», спеціальну відзнаку Українського інституту книги на «BookForum Best Book Award 2019», а також увійшов до довгих списків премії «Книга року BBC — 2019» та списку 10 найважливіших книг 2018 року за версією журналу «The Village». У 2019 році Світлана Тараторіна отримала престижну європейську нагороду «Chrysalis Award» від Європейського товариства наукової фантастики за найкращий дебют. Окрім дорослої літератури, письменниця успішно працює в інших жанрах. У 2020 році вона опублікувала художню біографію відомої художниці для дітей «Оця Марія звірів малювала», присвячену Марії Примаченко. Книга здобула значну популярність, увійшовши до довгих і коротких списків престижних премій «Еспресо. Вибір читачів 2020», «Топ БараБуки 2020» та «Книжка року 2020». У 2021 році за підтримки UNDP Світлана написала сценарій соціального коміксу «Звуки миру» про підлітків з прифронтового Донбасу, який увійшов до списків рекомендованого читання від порталу «Читомо» та найкращих книг року за версією Українського ПЕН. У 2023 році вийшов її другий роман «Дім солі», де постапокаліптичний сюжет поєднується з кримськотатарськими міфами та історичними подіями в Криму початку XX століття. Книгу було перекладено польською та азербайджанською мовами. Світлана Тараторіна також є активною популяризаторкою фантастики. Вона є співзасновницею українського літературного об'єднання та YouTube-проєкту «Фантастичні talk(s)» разом із письменницями Іриною Грабовською, Наталією Матолінець, Дарією Піскозуб та Наталією Довгопол. З березня 2022 року проєкт організовує благодійні інтерв'ю зі світовими зірками фантастики (серед яких Ребекка Кван, Джо Аберкромбі, Пітер Воттс та інші) для збору коштів на потреби українських військових. Серія лекцій проєкту про історію української фантастики була відзначена престижною європейською нагородою «Achievement Award 2023» за найкращу інтернет-публікацію.
