Про автора
Дата народження: 14 серпня 1860 р.
Ернест Томпсон Сетон (уроджений Ернест Еван Томпсон) — видатний канадський письменник шотландського походження, художник-анімаліст, натураліст та один із засновників і натхненників світового скаутського руху. Він народився 14 серпня 1860 року в родині з глибоким шотландським корінням. Його предки були пристрасними мисливцями, і в родині існував переказ про лорда Сетона, який у XVIII столітті вбив останнього вовка на Британських островах. Згодом письменник відновив це старовинне прізвище, зробивши його подвійним. У 1866 році його родина емігрувала до Британської Північної Америки, оселившись спочатку в Ліндсеї, а з 1870 року — в Торонто. Щоб уникати жорстокого батька, хлопець часто втікав до лісів біля річки Дон, де малював та досліджував тварин. Освіту Сетон-Томпсон здобував в Онтарійському коледжі мистецтв (з 1879 року), після чого у 1880 році виграв стипендію на навчання в Королівській академії в Лондоні. У 1890-х роках він продовжував навчання в Académie Julian у Парижі, а у 1893–1894 роках став асоційованим членом Королівської канадської академії мистецтв. У день свого 21-річчя юнак отримав від батька детальний рахунок за всі витрати на його виховання. Оскільки він не мав грошей, то одразу пішов працювати, щоб сплатити борг та назавжди покинути батьківський дім. У 1882 році він приєднався до свого брата в Манітобі, де розпочав активну письменницьку та наукову діяльність. Сетон-Томпсон став першим у світі письменником, який зробив головними героями своїх творів справжніх звірів і птахів, наділяючи їх здатністю думати, відчувати й помилятися подібно до людей. У 1886 році вийшла його перша книга «Ссавці Манітоби», а у 1891 році — «Птахи Манітоби», після чого уряд призначив його провінційним натуралістом Манітоби. Його художнє визнання зміцнилося у 1890 році в Парижі, де він отримав премію за картину «Сплячий вовк». Світову славу письменнику принесла перша збірка оповідань «Тварини, яких я знав» (1898), а також наступні видання: «Доля гнаних» (1901), «Тварини-герої» (1905), «Біографія Гризлі», «Мустанг-іноходець» та інші. Окрім літературної та наукової діяльності, Сетон-Томпсон став одним із ідеологів скаутингу. У 1902 році він створив унікальну виховну програму «Життя в природі по-індіанськи» для місцевих підлітків, досвід якої описав у праці «Берестяний згорток». За порадою свого друга Редьярда Кіплінґа він виклав ці ідеї в художній формі у відомому романі «Маленькі дикуни» (1903). Його педагогічний досвід та книги «Берестяний згорток» і «Підручник бой-скаута» суттєво вплинули на лорда Баден-Пауела, засновника скаутського руху, та привнесли елементи культури американських індіанців до американського скаутингу. Українському читачеві творчість Ернеста Сетона-Томпсона стала відомою ще за його життя. Перші переклади з'явилися у 1917–1918 роках завдяки Михайлу Кривинюку («Зайцеві пригоди»), Ользі Косач-Кривинюк («Бінго. Історія мого собаки»), Юрію Сірому та М. Бейєру. Згодом його твори перекладали П. Макаренко, І. Кіпніс та Л. Солонько, чий переклад «Маленьких дикунів» 1958 року став класичним і неодноразово перевидавався в Україні.
